Країно моя! Україно!
Тернистий шлях пройшла ти,
Пройшла і йдеш…
Долаючи недругів злість,
Не дивлячись на перешкоди
Від тоді, як зіронька твоя
З’явилася у вічності прозорій
Минули довгії роки…
І сяйво зіроньки твоєї
То ледь жевріло, то палахкотіло,
Та не згасало.
Хоч сили темряви тебе
Й твоїх людей душили…
Хоч лютий вітер ворожечі
Хотів тебе сколоти на куски
Ти…..вистояла!
І ти є переможець!
Сьогодні…в ці часи
Це не можливо уявити,
Дихнуло полум’ям війни
Ще й с ким?
Так званим руським братом!?
Який сьогодні став зухвалим руським катом…
Це він – імперський монстр
Рве нашу Батьківщину
На Захід, Південь, Схід…
Це він є супостатом.
Це він забрав життя героїв
Нашого майдану
І молиться він Богу,
та ще й тому, що й ми!
Де правда в світі?!
А правда в світі та,
Що Україна наша, ненька мила,
Не дивлячись на звіра - Буде Вічно Жить!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852595
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 25.10.2019
автор: Oleh55