Ти бачиш, он там за широким розмаєм
Туману сповзло полотно.
Там ключ журавлиний у небо злітає
І вітер бере на крило.
Дорога далека понеслась за обрій
В чужинський той край за моря.
Доноситься крик ще останній, жалобний
Одного із них, журавля.
І відчай й тривога проймає серденько:
- Журавлику лиш долети.
Дорога важка і летіть далеченько,
Тож, Господи, їх сохрани.
Нехай всі весною назад повертають
У рідні простори й поля.
Домівка із радістю знов пострічає
Із неба свого журавля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852575
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2019
автор: Ольга Калина