У нас політику перетворили в шоу,
Новини заміняють нам плітки
І грузять нас брехнею знову й знову,
І піпл хаває лапшу цю залюбки.
А що ще треба? Хліба і видовищ,
І ще вина, щоб посміятися з усіх,
Перетворивши людей в посміховищ
Й піднявши їхні вади в кепський сміх.
Сміх – це здоров’я, якщо він здоровий,
Із гумором буває легше жити,
Але ефект від нього тимчасовий,
Якщо всерйоз нічого не робити.
Державна влада – це серйозні справи
Й відповідальності високої тягар,
А в нас йдуть із-за грошей, із-за слави,
Й посади ставлять на торги як на базар.
Торгуються, купляють, продаються
Чиновники, службовці, депутати,
За крісло чи посаду тримаються,
Що до людей, буває, ліньки встати.
Коли вже наший піпл зрозуміє,
Що вся відповідальність на йому
За те, що вибирати не уміє
Гідних мужів роду козацькому,
А якщо вибрали не тих, хто за державу, -
Ну, помилилися – із ким не бува,
Не варто панькатися з ними – всіх на лаву,
Оцінюйте їх по ділах, а не словах.
Вже досить з них сміятися як з шоу
Й терпіти над державою ганьбу,
Зганьбили честь – міняти треба знову,
Гуртуючи в електорат юрбу.
Лиш сам народ є джерело влади,
А не доповненням до челяді її.
Невже народ не може дати ради?
Невже немає на державу надії?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852543
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.10.2019
автор: Павло Коваленко