Наче в озеро входжу в ранок.
Як сметану, густий туман
У ярочок збира світанок.
—Буде масло, шановний пан?
М’ягкий килим вкриває ноги,
Під стопами тріскоче хмиз.
Їжачок перебіг дорогу
І клубочком скотився вниз.
Між дерев десь блукає осінь
У медовій палітрі свіч.
В сірий колір малює просинь
(Жовтень вкрадки тікає пріч).
В танці з вітром вона кружляє,
Чую шелест її спідниць.
Листя віялом розкидає
Вниз спускається долілиць.
З тих листочків вінок сплітаю.
Тиха радість несеться вдаль.
Осінь сукню нову вдягає
І бурштинову пектораль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852520
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.10.2019
автор: Олеся Лісова