Розділені поміж імперій
і між ворожих таборів,
чужі держави забирали у солдати,
як воювати світ імперій захотів.
То перша світова котилась
по Україні силою фронтів,
від українців залишала за собою
тисячі в цвинтарях хрестів.
Проходив фронт туди і звідти,
де українці - по обидві сторони,
Шевченко - в рушниках, шанують,
імперії – їм вороги.
Це так буває, як держави
не мати нації самій,
то доведеться між собою воювати,
землі лишаючи синів.
Вони - чужим імперіям солдати,
загиблими застелені фронти,
тому державу треба мати,
нарешті маєш – бережи!
20.10.2019-24.10.2019.
Світлина із інтернету.
“Вона – земля.” Притча за новелами Василя Стефаника.
Вистава Івано-Франківського національного академічного
драматичного театру імені Івана Франка,
інсценізація Ростислава Держипільського,
Наталії Половинки, Андрія Фелика.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852519
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.10.2019
автор: Светлана Борщ