Ми ляжемо всі у землю,
Ми скинемо наші тіла,
Залишимо статуси й статки,
Залишимо наші діла.
Можливо, це буде сьогодні,
А може підем через рік.
У кожного проміжок різний,
У кожного різний вік.
Людина - це роки і кроки,
Людина – кістки і час,
Який витікає швидко:
Не буде вже скоро нас.
На могилах - сумні портрети,
Що дивляться в душі живих.
Живі ж опускають очі
Й біжать по дорогах кривих,
Шукаючи хибного щастя,
Осуджують інші думки,
Шукають вітру у полі -
Друзі, рідня, вороги.
Усе мало бути інакше,
Могли б жити мирно усі.
Та люди не чують Бога,
Викликаючи в пекло таксі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852497
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.10.2019
автор: Miha_Poetry