СТОГНЕ ДНІПРО ХВИЛІ ПІДНІМАЄ

СТОГНЕ  ДНІПРО  ХВИЛІ  ПІДНІМАЄ
Стогне  ,Дніпро  і  високі  хвилі  піднімає
І  ,від  непробудного  сну  ,будить  -божий  світ.
устами,  Тараса  священна  земля  промовляє:
На  Чернечій  горі  -єднайся  козацький  рід.
О,не  дрімай  вітре  в  очереті,в  діброві!...
Розжени,чорні  хмари  сиві  тумани.
Нехай  дух  ,пресвітлий  живе  у  рідній  мові
І  чують,голос  Владики  кати-  тирани.
ІЗ  Волі;Всевишнього  запанує  мир...
Від  Сяну,до  Дону  лине  пісня  солов'їна.
Небесний  храм  тримає  на  плечах  дуб  богатир
Усміхнеться,калиновому  цвіту  Україна.
Всемогутній  Володарю  Неба  і  Землі!
На  Сході,-зупини  війну  ворожу  силу.
Хай  орли-  соколи  ,не  проливають  кров  свою
Мати,не  ховає  дитя  у  сиру  могилу  .
Сирота  ,мати  одягла  чорну  хустину  
Віддала  ,найдорожчий  скарб  свою  єдину  надію..
Плаче  ,небо...гроза  роздирає  небо  синє
Горять  ,  степи  у  попіл  ...доля,  у  безнадії.
Хай  святу  землю,  батьків,і  прадідів  моїх
Вмиють,цілющі  дощі  небесне  джерело.
Викарбувані  рани  ,загоє  духовний  лік
Віра,дає  сили  і  міць  творити  добро.
Здичавіли  ,лани  ....і  заросли  терням  колючим
Та  й  не  цвіте,льон  синій,а  чортополох.
Кропива,під  тином...пече,  жалом
пекучим.
Рубають,ліси...і  піднімає,мертвих,  живих  пророк.
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852491
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2019
автор: Чайківчанка