Людина коли відкидає свого Творця -
Ой і сумна ж історія ця.
Творець. Він початок усього й кінець
І вічного життя вінець.
Коли людина відходить від Бога -
Є ще нагода поправити усе.
І ми приречені збагнути це.
Час повернутися.
Господи, ми шукаємо правди твоєї,
І припадаємо у покаянні
До землі своєї.
Рідна, свята, хлібосольна,
За тебе Господа молю,
Тебе як рідну матінку люблю.
Ми силу життєву черпаєм,
Коли на рідну землю
Ступаєм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852463
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2019
автор: яся