Тепло руки ще відчуваю й нині,
А погляд затуманив без вина.
Ти моя доля, ти моя святиня,
Моя кохана, квітко чарівна.
Моя медунко, сонечко весняне,
Для мене в любу пору, ти - весна.
Моя єдина, ти моя жадана,
Немов ковток червоного вина.
І хоч роки про осінь нам говорять,
Проте весна приходить на поріг.
Тебе люблю, і золото ще вторить,
Щоб смак весни в кохання наше ліг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852438
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2019
автор: Віталій Назарук