Ні неба, ні річки, ні лісу
Не видно — улігся туман,
На річку накинув завісу
Молочно-густу, а баклан
Надумав прорізати простір
Зигзагоподібним крилом,
Де сонце заглянуло в гості, —
Ясніло в Ярила чоло
В осінньо-небесному ліжку,
І нам надавало снаги,
Пробило промінням доріжку —
Кисільні пливли береги.
Видніло. Зволожений ранок,
Із присмаком пряним в листках,
Відправив туман наостанок
Рікою, в імлистих клубках.
19/10/19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852401
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2019
автор: Lana P.