[b](Поздоровлення моєму куму, та двоюрідному брату Кравцю Сергію на ювілей)[/b]
Шануймося, Куме, ще поки є сили
Горнути цю Землю нагору до Сонця,
Ще поки повітря шматує вітрила,
Та іноді Бог зазира у віконце.
Цінуймося, Брате, бо варто й надалі
Ту греблю до Місяця вперто гатити.
Хай збиті мозолі, та зламані палі,
Нема того бісу, щоб нас зупинити.
Пишаймося, Пане, отим будівництвом,
Що грюкає в серці та мітить у небо.
За цеглою цегла ми творимо дійство,
Що прагнула решта, а нам стало треба.
Тримаймося, Друже, у межах пригоди,
У самому жерлі історії світу.
Весела нагода долати ці сходи
Від першого кроку і до заповіту.
Та поки у вічність зачинена хвіртка
Не треба соромитись жити добряче.
Хай ллються та п’ються пісні та горілка,
Бо ми того варті, тож будьмо Козаче!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852266
Рубрика: Присвячення
дата надходження 22.10.2019
автор: Dzivan