Десь там далеко, у глибині серця народилася
тиша. Тиша...ша...
Лише у тиші можна почути голос серця. Серце
говорить, та ми в шаленому ритмі життя його не чуємо.
Серце вміє говорити. Воно хоче щось сказати. Та чи готові
його ми сприйняти?
Почуй своє серце. Відклади всі клопоти на якийсь
час і вслухайся у тишу. Серце щось тобі скаже.
Та коли серце мовчить - треба вчитися любить.
О! Те маленьке серденько ховає в собі того, що сотворив
небо і землю, усе видиме і невидиме. Господь царює у сер-
ці твоїм. Не женімо його звідтіль. Серце твоє - це ясла, в
яких вмістився невмістимий, недосяжний, ніколи докінця
непізнаний. Він Є. Тут і Зараз. Він так близько. Та як важ-
ко нам збагнути це. Розумом пізнаєм та в серці йому місця
не даєм.
Тож, правдиві знання - це добре. Та коли ними
не живеш - життя втрачає зміст. Авжеж.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852140
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2019
автор: яся