Цей жовтий лист,
ця в серці жовта осінь,
мов зверхні сили, дивно в нас летять,
щоб визволяти з дна,
чи прірви в чорній ночі –
в добро, любов і правду нас вертать.
О – спрага жить
в душевних чистих росах...
Мистецтво Неба, нарости суєт –
дать серцем відчувать
всю фальш людських відносин.
Щоб знов і знов цей розпізнать "секрет."
Ця висота
краси в душі, у нашій,
невичерпна, як Божа благодать –
захоплююча в світ
бурштиновий, гуаші...
Вернімось першо-істин. Геть – блукать!
20.10.2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852032
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.10.2019
автор: Променистий менестрель