Я рідний край люблю без меж
Вклоняюсь я його красі,
Люблю осінні звуки теж,
Що чути чітко в тишині
Люблю луги, степи, поля
Все, що оточує навколо,
Люблю тоді, коли земля
Так диха свіжістю просторо
Люблю я шум і сміх дітей,
Бо так життя тоді вирує,
Люблю я вічливих людей,
Що доля так мені дарує
Люблю я тишу й диво-сон,
Як вмить дрімоту наганяє,
Коли захвачує в полон
Та ніжно росами вмиває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851811
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик