Мої сніжинки…

-  Хочу  бути,  балярина,  -залепетала  моя  маленька  доцюня.  -А  я  буду  ґузін,-поклавши  до  ротика  лінійку-  таку  собі  імітацію  ножа,  пройшлася  кімнатою  на  носочках  старшенька.  Вона,  маючи  рочок  з  невеличким  ,  відразу  стала  "дорослою".  Адже  в  неї  з'явилася  жива  ляля-молодша  сестричка.  Обов'язки  у  такої  дорослої  та  самостійної  Алечки-бути  біля  мами.  Вже  добре  знала,  що  не  можна  тиснути  Масяню  за  щічки,  пальчиком  їй  натискати  оченята,  розхитувати  колясочку,  голосно  кричати...Та  моя  доросла  помічниця  прагнула  допомогти.Не  встигну  вийти  з  кімнати,  де  спала  щойно  заколисана  Масянька,  як  Алечка  прожогом  бігла  до  коляски,  і  стаючи  ніжками  на  колесо,  виривала  малій  з  ротика  пуфу*...А  вечорами,  коли  з  купелі  виймалося  рожевеньке  немовлятко,  то  на  розстеленій  заздалегідь  пелюшці,  вже  рівненько  лежала  і  посміхалась  голенька  Алюшка.  Їй  дозволялося  поплескатися  у  водичці  Масяні  і  аж  тоді  звільнялося  місце  для  сповивання  сестрички...Минали  дні,  тягнулись  місяці...В  країні  хаос,  бандитизм,  спорожнілі  магазини.  Треба  було  щось  заробляти(  плекаючи  надію,  що  це  допоможе,  думала  я  тоді).І  коли  Масяньці  виповнилось  півтора  року,  мої  квіточки  пішли  в  дитячий  садок.
   Садочкове  дитинство  малюка  завжди  виражене  яскравими  спогадами.Там,  за  хвірткою  садочка,  вже  починалася  система,  де  ВСІ  будуть  Зайчиками  і  Сніжинками...Добре,  хоч  не  в  однакових  костюмах.  Вони  здебільшого  позичалися,  робилися  з  підручного  дрантя...  Перебираючи  домашній  мотлох  з  одежі,  натрапляю  на  весільне  плаття  і  фату...все!  Ви  в  мене  будете  найкращими  Сніжинками  !  І  першими  самотужки  пошиті  плаття  були  схожі  на  балетні  пачки...Були  свята  з  вишиваними  за  ніч  сорочечками,  костюмами  з  атласних  штор  ...А  ще-  розмови  дітей  про  нянь  та  виховательок,  жовтий  ненависний  суп  і  тиху  годину...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851705
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.10.2019
автор: СУЛ