Цигани в моєму місті завжди ходили з гітарами. Мені здавалося, що це універсальний засіб для виживання. У будь-якій ситуації гітара приходила на допомогу. Якщо у вас немає коштів, ви просто повинні, вміло перебираючи пальцями струни та гучно горлаючи українських пісень, довести старших людей до такого специфічного стану, коли вони не тільки хочуть плакати, але й витягнути пару гривень з гаманця, бо за Україну та її волю купюри не шкода, а якщо це ще й файна коляда, то й дві не жаль.
Заробивши пару гривень, циган вирушив далі, закинувши свій музичний інструмент на плече, як вудочку.
Хлопчина з такою ношею враз ставав більше подібний на вуличного розбишаку, аніж музиканта. Я чудово розумів, що музичний струнний інструмент легко при потребі міг стати ударним, тому я й не наближався до нього. У вуличній потасовці цим ударним інструментом можна було не тільки захищатися, але й атакувати. Щит і меч нової епохи – гітара.
Скільки б струн не було порвано, вона все-таки грала. Доля струн була не менш загадковою, аніж сама історія гітари. Хто її перший власник? Можливо, на ній у свій час грав Цой, наділивши її безсмертністю.
Мені завжди було цікаво не те, де подівся Цой, а ті дві чи три струни?
У голові пролітали хроніки кримінальних новин і сюжети про вбитих безхатьків шматком металу, якого так і не знайшли на місці злочину.
Та Бог з тими струнами. Вони – це подерта історія минулого.
Такою ж історією є сам корпус гітари, який є неоціненним скарбом. Це було надійне місце для сховку та переносу наркотичних речовин. Можливо, найкращими дилерами були б цигани, проте їх надто часто шманали на вулицях.
Зрештою в крайньому разі дерев’яний корпус гітари міг стати подушкою безпеки при перебиранні через будь-яку водойму.
Можливо, тому й жодний циган не загинув, коли на дно пішов «Титанік».
Наостанок зазначу, що я зумисно не вживаю термін «роми», а затято пишу «цигани», оскільки мова в цьому тексті була саме про них.
Також тут не йдеться про циганок та їхні ремесла, оскільки гендер у світі циган – таки помітна річ. У кожного свої обов'язки й ніяка циганка не може торкатися гітари так само, як циган карт, бо враз усе може змінитися й вже ніхто ніколи не отримає жодної купюри.
16.10.2019
© Богдан Кухта
_________________________________________________
Більше тут - Богдан Кухта (Авторська сторінка)
#Проза, #БогданКухта
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851655
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2019
автор: Kukhta Bohdan