Пригорнулась до мене осінь,
Про щастя мене питає.
А воно подалось в просинь,
Осінь, досі цього не знає.
Не сумуй, осінь золота,
Вітер здійме твої вітрила.
Оминеш, ти всі болота,
Бо віра додала тобі крила.
Ще не раз прийдуть світанки,
Ти зорітимеш нічною порою.
Змочеш росою сонячні ранки,
Встелишся листям під горою.
Огорнеш землю сивочолим туманом,
Струсиш листя дерев в потічки.
Напоєш нас медовим дурманом,
На романтичній вечері, запалиш свічки.
Я тебе осінь в зиму відпускаю,
Бо тобі вже треба відпочить.
Ти прийдеш знову, я тебе чекаю,
А час швидкоплинно промчить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851569
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2019
автор: Віктор Варварич