Омиває осінь, запізнілий дощ,
Струменіє, невтомно по гілках.
Поважно, походжає серед площ,
Вимиває смуток в провулках.
Блукає у відблиску ліхтарів,
Опале листя гонить потічками.
Тривожить душі бунтарів,
Крокує вузькими вуличками.
Спогади колишні полишив,
Змиває скло вчорашніми думками.
Всі свої справи довершив,
Помчав на замок разом з вітрами.
Ніч огорнула темнота,
Потоки вод ринули у даль.
Надмірна слава - марнота,
Нехай її сховає темна вуаль.
І ми, минуле не турбуймо,
Вперед крокуймо до мети.
Любов до життя, відчуймо,
Малюймо свої сюжети.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851529
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2019
автор: Віктор Варварич