Твоя тінь за мною ходить по землі
І на п'яти наступає вже роками,
Та навіщо ж ти лишив її мені,
Всю подерту, всю роздавлену ногами...
Та вже змилуйся, нарешті, забери,
Забери її до себе, розпростерту
І мені мою свободу поверни,
Забери її, понівечену, вперту...
Ми давно живем на різних берегах,
Різні долі, різні люди. Ти ж це знаєш...
Так спали цю тінь, молю, і викинь прах,
Якщо трішечки іще мене кохаєш...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851516
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2019
автор: Sukhovilova