Холоне кров і жили рвуться з болю
Доволі вже, спиніться ж, дикі пси!
Чи смерть лоскоче плоть вашу косою?
Чи ви людьми ніколи й не були?!
А сльози? Ними повні цілі ріки
Калік мандрує потяг-ешелон
Як люд не варт... то що для вас каліки?
Нема людей, де гроші- еталон
"Штайнмайєрів" усяких розплодилось
Прости нам Господи.Як украінцю жить?
Чи може, Україна - це наснилось?
Насіння бісове по світові рулить
Співають кнопки: плюс чи мінус голос...
Заклякне в півдороги рідна річ...
Піде у ріст...чи втятий буде колос...
Вертай , козаче, в рідну свою Січ!
.
І вже гостри , гостри свою шаблюку
Що заржавіла в піхвах дорогих!
Латай вдовину, мамину розпуку
Між недругів - голодних і глухих!
Н.Карплюк- Залєсова
15.10.19.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851507
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2019
автор: Надія Карплюк-Залєсова