Не так-то вже й важко це – бути без мене, правда?
Ті ж самі обійми, цілунки і пріоритети
І ріки течуть, й синє небо на них не пада –
Все так, як раніше, відсутні мої лиш портрети
Не так то вже й важко лягати у теплу постіль
З відкритими навстіж очима без задньої думки
Не так то вже й важко не сипати в серце попіл
І час не тягучий, немов би пожована гумка...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851506
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2019
автор: Котигорошко