А там, на узбіччі, стоїть горобина
Одненька, сумна і де ж та родина?,
Зеленії шати, кетяги намиста
Привітная пані та ще і барвиста
Ошатна,струнка,погляда на стежину
Чекає невпинно,із далів родину,
Надія така, позаздрити можна
Все вистоять зможе, на всеє спроможна
А вітер легенько гілля розвіває,
Як ніби самітність її проганяє,
І як би не важко, було в її стані,
А завжди привітна барвистая пані.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851476
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик