Вона плине у жовтім човнику,
У руках – золоте весло,
В пурпурово-багряних чоботях,
З зоряницею над чолом.
Не в зеленому сарафанчику –
Сиве марево – за манто.
«Хто я? – тикає дітям пальчиком, –
Не вгадає цього ніхто?!»
(Осінь).
Мої любі дівчатка й хлопчики,
Про тепло коли треба дбать?
Коли сірі смішні горобчики
В теплих шубках почнуть стрибать?
(Взимку).
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851319
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2019
автор: Ганна Верес