Ночі непевна стіна.
Темінь впилася вина,
Й, напівглуха до порад,
Точить хвилин виноград.
Хочеш у вирій – лети.
Лета розводить мости,
Між берегами дощів,
Там – ні душі…
Крила далеких лелек,
Вмішують в сонячний глек,
Хмари чиєїсь вини,
Ноти чиєїсь струни.
Тиша. Що мало – збулось.
Вкрився Покровою хтось.
Обрис дороги. Сльота.
Осінь з тепла виліта.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851304
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2019
автор: Стяг