Дивлюся на квіти осінні,
На цю таємничу красу,
На тонкість божественних ліній,
На чисту з пелюстки росу.
Дивлюсь і радію природі,
Відтінкам співаючих фарб,
Де рисочка кожна в нагоді,
В осінній закохуюсь скарб.
Торкнувся до квіточки ніжно,
І скільки відчув в ній тепла.
Ген Айстри манять білосніжні,
Дібрати не в силі слова.
А ось Хризантеми рожеві,
Між ними розливсь фіолет.
А поряд жевріє вишневий
Жоржин неземний силует.
Дурманять ці квіти осінні
І подихом вітру п’янять.
Прекрасні і чисті, й невинні,
В обіймах, мов діви. тремтять.
10.10.2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851221
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2019
автор: Східний