Боже,дай сили вижити,
Несконати від такої любові,
Всю кров мою зумів вижати,
В моїх жилах нема більше крові
Я не я...немов тінь...не ходжу,
Я за ним лиш по сліду тиняюся,
Ще не мертва але,я уже й не живу
Біля нього чимдуж задихаюся.
Я не знаю чому,я не знаю коли,
В мені вмерла та сильная дівчина,
Але дуже прошу,ти її поверни
Бо без неї на серці тріщина.
Та й хіба ж це любов?де поваги нема,
Коли наче ти вже й не людина,
Знаю,Боже,у цьому я винна сама,
Поможи,щоб його відпустила...
Наталия Косяк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851160
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2019
автор: Наталия Косяк