Твій поцілунок мене зігріває,
З осінню кружляє у весільному танку.
Справжне кохання з часом не стихає,
Воно горить, палає до світанку.
Цей поцілунок був мені дарунком,
Який проніс крізь роки.
Життя розмалювало нас візерунком,
Я досі пам'ятаю тепло твоєї щоки.
Твої вуста п'янкі, полум'яні,
Безмежні очі, наче океан.
А перса пружні і такі бажані,
Що манили, наче дурман.
Барвиста осінь невтомно танцювала,
А в небесах кружляв наш листопад,
Твоя краса мене причарувала,
А серці зорів дивний зорепад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851130
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2019
автор: Віктор Варварич