Ах, ви " козаки" і "козачки",
Ніяк не вирішити нам задачки -
На скільки треба ділити,
Скільки віднімати,
Що залишати.
Що рідною землею
Будем називати?
Не паплюжмо рідну землю
Лихослів"ям,
Не зраджуймо її,
Не злорадіймо на ній.
Її болить. Вона жива.
Окроплена кров"ю мучеників,
Охрещена духом боротьби,
Вона чекає тебе,
Сину, донько.
І пам"ять оживає,
Коли нога на рідну землю
Ступає.
Герой не вмирає.
Його земля у своїм лоні ховає.
Та дух перемоги над нею
Витає.
І шириться той дух
Над рідною землею,
І наповняємося ним ми
Разом із нею.
У дусі правди і любові
Ми завжди до бою готові.
Усім козацького духу
І віри у завтрашній день,
Бо ж з нами
Пресвята Покрова,
Що прийти на поміч
Завжди готова.
Усіх вітаю
З прийдешнім святом
Покрови.
Усім нам терпіння,
Мудрості, сили духу і
Світла щоб не забракло
У нашім житті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851105
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2019
автор: яся