Мені б у юність ще один квиток...
Де ніжно огортає спогад скроні,
І тихо,затуливши світ в долоні,-
Хвилює час, грайливий, як пісок.
В обіймах днів тендітні ще роки́,
Від легкості їх кроків так тремтяче;
І хоч думки бурхливі вже, неначе,-
Лякають нерозгадані світи́...
І хоч в серцях давно сліди чужі,
Там вже живуть гріховні буревії,
В очах краплини сповнені надії,
І сила досі вільної душі́...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851099
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2019
автор: Solomia