Хто поцілує легку посмішку її потрісканих губ,
Коли печаль стражденного серця стікає маленькими краплями з неба на щоки?
Хто укладе із загубленою душею небесний шлюб,
Та здолає всі перешкоди, щоб вичавити з посохлих гілок кохання солодкі соки?...
🌸🌸🌸
Хто захоче вивчати здичавілі джунглі її космічних просторів,
Та стати навічно супутником довкола орбіти?
Хто без страху пірне в її бушуюче море,
Та посадить в пустелі смутку пахучі квіти?
🌸🌸🌸
Хто подивиться в очі і міцно візьме за руку,
І з легким подивом зможе відповісти,
На питання, що тривожить її особисту науку:
"Не чому, а про що співають кити?"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851058
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.10.2019
автор: Іля Яр