Як птаха хочеться летіти
Туди - аж ген за небокрай,
Й польоту вільному радіти..
Ну що ж, мерщій давай злітай!
Тож піднімайсь на свої крила,
А головне, запам’ятай:
Як віриш, то знайдеться сила,
Лише надію не втрачай.
То зможеш ще злетіти сміло
І роздивитись рідний край,
Його поля, ліси, простори
Та різнобарв’я весь розмай.
За ними там біліють гори,
А на вершинах хмари сплять.
Вони спочинуть і над морем
Собі тихесенько летять -
Вітрів щоб грізних не збудити.
Нехай спокійно ті посплять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850966
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2019
автор: Ольга Калина