І що з того, що я коханка?
Це права кривдить не дає.
Не всім жінкам таланить в дамки.
На світі щастя таке є.
Бо кожній жінці трохи треба –
Уваги від чоловіків.
Бог вибачить, все бачить небо.
Так було із споконвіків.
Не все пиляти, їм, дружинам.
Коханкам теж є трохи час.
Бо жінка не стальна пружина,
І в кожній серце є із нас.
Побачень я складаю графік.
З дружиною не перетнуся.
А навіть і якщо натрапить,
То я розбірок не боюся.
У свята я сама сумую,
Бо мій коханий у сім’ї.
Тоді до церкви не прямую,
Чекаю черги всі свої.
Так, я для нього є коханка.
Мене влаштовує все це.
Я ніяка не самозванка.
Не всім дісталося кільце…
09.10.2019 Дмитро Дробін
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850875
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2019
автор: Дмитрий Дробин