...цей рух не має вороття лише по колу
у порожнечу сцени випхнуть з отвора куліс минають лиш актори
нащадків граючи роками
із часом поміняємось ролями відправимо
у отвір матінки землі букетів гори
із ними резонера старого спочатку
насправді тільки зараз лячного за ним
важковпізнавану і зменшену тепер улюблену субретку
про зміну мізансцени повідомить раптом напрочуд ще балалакучіший суфлер і актуальних послуг колекціонер запропонує у останнім акті
програмку і бінокль брати будеш погодишся сміливо наче вжився в ролі
і раптом виявиться що грошей лиш ті що на очах й білети паперові, хто власник цього шапіто, хто роздає па, ролі
в буфеті краще заховався би, з цим амплуа ти більш знайомий, але у залі похоронній опинишся у декорації з здеревини і оксамиту нічого справді вартісного крім дітей ти не залишеш світу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850825
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2019
автор: псевдоням