Вони стоять

Вони  стоять  проти  нас  ГУЛАГом
Сталіна  бюстом.  Колючим  дротом
Готові  іти  під  червоним  стягом
Чорними  сотнями  чорноротими

Вони  вмуровані  стіною  берлінською
Мертво-намертво.  Трупом  Леніна
Котлом  Іловайським.  Угодами  Мінськими
Голодомором.  З  водкою  в  генах

Вони  стоять  забутим  штрафбатом
За  гречку,  гармошку  і  кирзові  чоботи    
Об’єднані  страхом,  російським  матом
Колоти  серпом,  добивати  молотом

Вони  стріляють  по  нас  Аврорами
З  піонерським  салютом.  Під  балалайку
«ДєдИ  ваєвалі»…  Мізками    хворими
Рвуть  за  «савєти»  на  сОбі  майку  

Вони  по  нас  цілять  москальським    фугасом
Мінами,  «градом»,  «шансоном»,  попсою
Боїнгом,  збитим  в  степах  над  Донбасом
Чорнобилем,  Кримом,  газом,  Москвою  

Вони  стоять  бовванами  і  скаляться
Одні.  Проти  всіх  світів  протилежних
А  пхни  їх  чимдуж  –  одразу  ж  розваляться
Від  нас,  України  дітей  незалежних…

10.04.2018    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850774
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2019
автор: kriwoy