Доповна випивши чорної води,
По щоках стікали чорні сльози.
Вам не зрозуміти причину моєї журби,
Не зрозуміти, чому в душі постійно грози.
Пряма моя завжди іде униз,
І прірву там завжди шукає.
Ніхто не викрикне «Спинись»,
Не прошепотить «кохаю».
Ім’я моє роки зітруть,
Земля засипле «дім».
Всі житимуть як і живуть,
І дощ ітиме і буде чути грім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850655
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2019
автор: 333