Ця осінь і весь світ за нею –
театр абсурду кожен раз:
завіса... ось іконостас
вже інший – мода?, панацея?
Та ні – історія, процес,
все булькає і колобродить,
немов би хтось за носа водить –
родився вік із антитез.
Тож знову щастя обіцяють –
хто сам вже з ним, не день один.
Сховались за високий тин –
бач, піонери, жить вже в раї!?
Як же повторюється все...
Лиш солов'їна пісня вічна.
Життя людське – смішне й трагічне.
За вік один – аж три есе*!
Як не кажіть, а осінь – казка!
Природа наш громовідвід,
гармонії в ній знайдем слід.
Краса із правдою, без маски...
05.10.2019р.
*три есе – царизм, партократія, демократія.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850543
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.10.2019
автор: Променистий менестрель