***
Перетнута межа між літом та осінню,
відкриваєш для себе глибші можливості.
Ти проходила вже це небо із просинню,
що з перебігом часу - темне, як жимолость.
От і зараз обабіч погляд вихоплює
чорнобривці класичні: "мати насіяла"...
Незбагненний твій сум, сльозою розтоплений,
розіллється стежками дивно-осінніми.
Гострота сприйняття не буде приглушена.
Запливи. Подолай. Прикрийся туманами.
У єднанні двох тіл – єднання і душами.
І щораз твоя осінь – річка незаймана.
Осінь 2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850535
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2019
автор: Надія Позняк