Понад гаєм, за селом,
стеляться тумани...
Осінь там своїм крилом
пливе над степами...
А ще далі, над лісами,-
туман налягає...
За горами, над степами,
орлятко страждає...
Одне воно залишилось,
без тата і мами...
А ночами йому снилось,
простір над горами...
Тато й мама загинули,
в бою з ворогами...
Вони б дитя не кинули,
вибору не мали...
Від ворога захищали,
дитя своє миле...
Та не вистачило сили,-
обоє упали...
Боялося сердечнеє,
аж в очах чорніло...
Помахало крилечками,
і якось злетіло...
Полетіло...У долині
сіло там, де квіт...
Важко буде сиротині
пізнавати світ...
Як в людей й в птахів буває,
це відомо всім...
Лише сильний все здолає
і пізнає світ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850160
Рубрика: Вірші про тварин
дата надходження 02.10.2019
автор: геометрія