Завів мелодію цвіркун, хоч осінь,
Сюркоче стишено чомусь, мов просить
Хоч крапельку літо-тепла в ці миті,
В дощах у нього спогади розлиті —
Про любе літечко, серпневу спеку
І про любов безмежну, і далеку.
Озвучує піснями хвилювання,
Співучості дає йому кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850141
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2019
автор: Lana P.