Україно моя, я - твій син досконалий, маленький
Я навчився і знаю , як треба любити тебе
По дорогах війни мене гнали васали від Ненеьки,
Та від того ще дужче палає серденько моє
Україно моя, колисанко правічна, єдина
Ти пробач тих батьків, що продали тебе ні за гріш...
"Той, що в скелі живе", перебрався у душу людини
І недолю розгойдує зла темноокого ківш
Україно моя, я росту-виростаю для тебе,
Я піду боронити, як тільки на ноги зіпнусь
Хочу жити!! А не дух від страху переводити ледве
Жити хочу! Хоч смерті у вічі скажу, що її не боюсь!
Але буде смертей! Я на світ народився, щоб жити!
І ніякий васал не зупинить нізащо мене!
Я зроблю все можливе, що лиш в силі для тебе зробити,
І по цьому шляху мене Бог і любов поведе!
Н.Карплюк -Залєсова
19.09.19.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850124
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2019
автор: Надія Карплюк-Залєсова