Небо.воно потонуло в твоїх очах.
Дивляться. грають своєю блакиттю.
Чисті.начебто божа печать.
Дивлюсь в них.насолоджуюсь щасливою миттю.
Наче волошки виглядають з жовтих стеблин.
Золотом коси над ними звисають.
Зваблюють кольором, тим що належить святим.
Двляться.мабуть когось виглядають.
Хотілось дивитися в них без кінця
Хотілось щоб погляди наші зустрілись
І вічно дивились .та закінчилась історія ця.
Вони відвернулись.А іншого зовсім хотілось.
Не мало я бачив цікавих очей
Та ці ввійшли в душу красою своєю.
І буде багато і днів ,і ночей
Горіти бажання,щоб знову зустрітися з нею.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850054
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2019
автор: Малиновый Рай