Біжить, біжить по камені
швидка вода,
Хвостами б’є і падає
хвиль череда.
З тісних темниць збігаються
стрічки струмків,
В ріку гірську вливаються,
долають стрим.
Куштує обрій вранішній
на смак дими —
Готовлять гори бануші,
будз та гриби?
Посвята в древнє таїнство —
уділ смерек,
Стоять незрушно, гаються
чатують смерк.
В долонях заколисана,
в опіці гір,
Синить краса неписана —
це ж Синевир.
А тиша, тиша мелеться,
питлює млин,
І спокій м’яко стелеться
під часоплин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850051
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.10.2019
автор: Valentyna_S