Хрести-хрести…Опущена завіса,
Вогонь свічі, малого каганця…
Душа розправлена десь там, у висі,
Кругами інша – в пошуках вінця –
Німім благанні спокою та тиші.
Хрести-хрести…стежинами, шляхами
Дурман їдкий, тернисті шпигачі,
Гірка спокута, зашморг із роками –
Гріхи артеріями на гачі.
Багато що – із молоком від мами.
Хрести- хрести…покинуті, розбиті.
Невпоєних терпінням – прірви лють.
На троні золотім лисніють ситі.
Здирають шкіру, щоб пізнати суть
Усі стражденні – руки ще «невмиті».
Хрести- хрести… Дай, Боже, донести
І помочі ослабленим щомиті!
(15 січня 2017)
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849906
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2019
автор: палома