Я поступившись раз в житті
Багато зразу зрозумів
Наскільки вірні люди ті
Яких так сильно я любив
Усі сховалися по норах
І відріклось не мало тих
За кого я стояв горою
Сім'єю називав я їх
Прикрити задницю свою
Таку ви вибрали дорогу
Повірте, я вас не виню
Та пам'ятатиму до гробу
Ви зрадили усі мене
А є такі що щей збрехали
Коли калічили менти
Дубінами вже добивали
Не зрадив ні одного з вас
Не розказав я ні про кого
Я пам'ятаю все хороше що було у нас
Нажаль не буде вже такого
Я за два роки став цинічним
Не вірю в дружбу та любов
Наскільки ж був тоді наівним
Коханій й друзям вірив знов і знов
Спасибі за відкриті очі
Не дякуйте за ті синці
Які за вас я получив й не спав 3 нові
Тепер не боляче мені
Я поступившись раз в житті
Багато зразу зрозумів
Нажаль ви люди вже не ті
Не тих я друзів полюбив
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849873
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2019
автор: Вічний Романтик