Не сумуй, калинонько

                                                                                                                                           30  вересня  -День  Ангела
                                                                                                                                     Віри,  Надії,  Любові,  Софії.  
                                                                                                                                   Присвячую  цей  вірш  Вам,
                                                                                                                                         шановні  іменинниці!

Розпустила  осінь  золотаве  волосся,
Павутинням  райдуги    воно  поплелося.
Сіло  на  берізки,  тополі  й  калину
До  садів  добралось  і  лягло  в  долину.

У  долині  калина  -  дівиця  червона,
До  землі  похилила  соковиті    грона.
Туман,  ще  безвусий,  її  забавляє
І  ковдру  до  ніг  ягідкам  простилає.

Ягоди  сміються,  немов  маленькі  діти,  
Чому  такій  перині  тай  не  порадіти?
І  не  переймаються,  що  коротка  днина,
Чом  стоїть  зажурена  матінка  -  калина…

А  в  небі  лелеки,  аж  душу  навпіл  крають…
Ягідки  червоненькі  про  це  ще  не  знають,
Що  той  легіт  пташиний  –  це  пісня  сумна,    
Що  їх  усіх  назавжди  розлучить  вона…

Птахи  ще  повернуться  ранньою  весною
І  наповнять  радістю  зустріч  із  тобою
Розцвітеш,  ягоди  будуть  -  твоя  ноша!
Не  сумуй,  калинонько,  дуже  я  прошу…
                                                                                                             В.Ф.  -    15.09.2019

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849826
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2019
автор: Веселенька Дачниця