Ця душа витає
невпокорена
В мить, коли світає
й молиться зоря,
Коли скине осінь
гірко-жовтий лист,
Тихим спогадом –
хоч вітром – доторкнись…
Ти - міраж мій дивний,
мій осінній блюз,
Погляд – зір невинний,
я тобі молюсь…
Тонкі стебла-руки
в снах цілую я,
Тільки сум-печаль розлука
розлила…
Приспів:
Торкнусь тебе лиш променем
піднебесним,
Любов моя – у споминах
знов воскресне…
Одна моя, жаго моя,
з мрій чудесних
Линь зі мною в світи –
назавжди…
Лиш про тебе мрію
так бентежно я…
Коли світ марніє
і цвіте зоря,
Ця любов покине
тісні береги
І затопить серце
повінню жаги…
Приспів:
Торкнусь тебе лиш променем
піднебесним,
Любов моя – у споминах
знов воскресне…
Одна моя, жаго моя,
з мрій чудесних
Линь зі мною в світи –
назавжди…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849795
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2019
автор: Світла(Світлана Імашева)