[i]Пам’яті жертв масових вбивств у Бабиному Яру[/i]
Ніхто не має,
Не має права на чуже життя,
Це відчуває,
Це розуміє навіть і тварина,
Оступишся, і ти вже не людина
І буде марним запізніле каяття...
Наукам доста невідоме,
Що в головах людських,
Не знаюче віками втоми,
Людське втрачати будить їх -
Вчиняти смертний гріх,
Паплюжити життя людському роду,
Світ ясний попелить до тла...
Чому ж так легко люди
Піддаються волі зла?..
Життя Людини - вища святість,
Лише Творець на нього право має -
Він нам його дає, Він його ж забирає!..
Живі повинні жити!
То як же ж, Боже милостивий,
Таке серед людей зумів ти допустити?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849750
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2019
автор: Ivan Kushnir-Adeline