а нас розділяють не відстані
не міста
не дороги
не виміри
ми будуємо стіни відчаю
на руінах чогось незримого
не мости нас розводять нарізно
не повітря стає отрутою
а байдужість гірка, безжалісна -
самокарою і покутою
небажання відповідальності
несинхронність думок із вчинками
несумісність бажань з реальністю
небажання новому вчитися
ми не думаємо про наслідки
не цікавимося причинами
сповідаємось перед Пасхою,
не шкодуючи про учинене
а коли настає час осені
час збирати врожай у пазухи
хтось для когось стає непрошеним
хтось для когось стає небажаним
так стаємо взаємотінями
і зірками у небі гаснемо
тільки єдність дарує зцілення
не буває любов невчасною
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849688
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2019
автор: Сонячна Принцеса