Ще цвіт танцює танго на лугу,
Барвить у місті вулиці, бульвари.
Та осінь вже намотує тугу
На тихі ранки і на сірі хмари.
Плете із неї мряку і дощі,
Вдягає землю у нові одежі.
Лякає зимним подихом хрущів
І гасить в душах радощів пожежі.
Фарбує листя в жовте і руде
І підрізає день, неначе гривку.
А як у сад із вітром забреде,
Зірве там яблук дневі на наливку.
Накреслить в висі журавлям клинок,
Очима блисне - світ завоювала.
На голові - калиновий вінок,
На грудях – листя, що його зірвала.
28.09.19 Любов Пікас
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849682
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)