Простою я з тобою всю ніч,
Край воріт до самого світання.
Доторкнуся рукою до пліч,
Ти почуєш у котре зізнання.
Біля мосту осяде туман,
Верби в ньому купатимуть віти.
Вітерець, ніби справжній шаман,
Буде знову про щось шепотіти.
Ми з тобою усі вечори
Будем слухати співи пташині.
Як в єдине зберуться хори,
Найдорожчий наш хор солов’їний.
Я дивитимусь в очі тобі,
У моїх прочитаєш кохання.
І співатимуть нам солов’ї,
Цілу ніч, аж до самого рання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849626
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2019
автор: Віталій Назарук